Функціональний чоловік у всьому погоджується зі своєю дружиною, а функціональна дружина ніколи не суперечить своєму чоловіку. Бо безглуздо переконувати когось в своїй мудрості і його/її дурості, коли кожен за визначенням вважає себе правим. І в суб’єктивному світі немає обєктивної правди, а є лише вимірна істина. Хочеш іти – йди, а хочеш лише поговорити – говори, але не поєднуй перше і друге.

Жінка яка не слухає свого чоловіка – не його жінка. Чоловік, який не дослухається до своєї жінки – має іншу. Для чоловіка - жінка це творчість і тому робота теж може бути жінкою, а жінка без творчості стає працею. Кожного дня чоловік стикається з вибором бути творчим з жінкою (гратися), чи бути творчим для жінки (працювати). Свідоме поєднання гри і праці доступне лише функціональній людині.

3) Пт  17 грудня з 19:00 до 22:00, Сб. 18 грудня з 10:00 до 18:00 і Нд. 19 грудня з 10:00 до 18:00 «Мистецтво жорстких переговорів» - незвичайний тренінг для вузького кола спеціалістів.

Детальніша інформація на сайті Школи психологічного експерименту www.spe.org.ua Запрошую!

 Що стосується сексу, то його наявність є критерієм психофізіологічного сприйняття партнерів між собою. Довготермінова якісна фізична близькість не можлива без емоційного сприйняття. Відсутність сексу у відносинах нагадує підприємство, яке існує не тому що це ринково доцільно, а тому що воно створене з фіктивною метою (для уникнення оподаткування(бо так легше жити), для престижності (бо всі створюють сім`ї), для відмивання коштів (реалізація індивідуальних моделей самознищення чоловіка і/або дружини)). Фактично відносини з побутом але без «ліжка» є симбіозом {співіснування різних за генотипами видів}, або мімікрією {імітування іншого виду}, а існування з «ліжком» але без побуту є паразитуванням{існування за рахунок іншого} або проституцією{вид паразитування з елементами співпраці}. Знову ж таки зазначу що мова йде про відносини на протязі тривалого періоду часу, з прогнозом створення конкурентноспроможного продукту між фізично повноцінними людьми.

 Якщо прийняти лише перші два фактори «побуту» і «ліжка» то сім’єю (нехай і короткостроковою) вже можна назвати пару людей, які після спільної вечері разом переночували, або після сексу, вранці перед тим як розійтися випили каву. Так, цей варіант теж можна вважати сім’єю (фірма-одноденка (створена для певної одноразової операції)), однак ми все-таки розглядаємо повноцінне (довгострокове(без наперед відомого часу розпаду), продуктивне(з перспективним створенням продукції), ефективне(з затратами на виготовлення продукції однаковими або меншими за середньостатистичне)) підприємство. І саме для цього варто визначити третю згадану складову (перспективна спільна мета створення конкурентноздатного продукту), яка є обов’язковою для відсіювання утворень, як сформовані умовно-випадково при певних сприятливих обставинах. Важливість перспективності (не поточного створення) спільного продукту полягає в тому, що готовий продукт не може бути спільною метою діяльності домогосподарства(про це детальніше розглянемо в частині присвяченій піку і спаду), тому необхідна переорієнтація «виробництва». {Наприклад самоокупна інвестиція/готовий продукт (доросла працююча людина(колишня дитина)) вже не може об’єднувати свої батьків(чоловіка і дружину) у повноцінну сім`ю, інакше надмірне вдосконалення [і так уже готового] продукту призведе до погіршення його якості/конкурентоспроможності (дитина стане залежною від своїх батьків і уступатиме своїм одноліткам «за інших рівних умов»)|(додаткове інвестування за рахунок нецільового розподілу здатне знищити успішний інвестиційний проект)|(co za dusho to ne zdrovo)}. Причому якщо усвідомлення такої потреби в майбутній переорієнтації серед засновників домогосподарства не виникає на стадії розвитку, то зазвичай на стадії піку її вже і не виникне.

  Отже, етап/фаза/стадія розвитку домогосподарства, характеризується цілеспрямованим створенням спільного продукту і наданням йому якостей конкурентоспроможності. Закінченням другого етапу варто вважати період при якому перспективний інвестиційний проект вийшов на стадію окупності і може існувати без постійного впливу засновників (для вчення – формалізація, для книги – публікація, для дитини – фізична можливість заробляти на незалежне існування, для будинку – завершення будівництва з можливістю в’їзду і т.д.).

  На стадії розвитку домогосподарства чоловік і дружина володіючи як спільними (час, майно, інфраструктура) так і індивідуальними ресурсами (фізіологічні особливості, моральні якості, сформовані цінності) можуть створити конкурентоспроможний продукт залишаючись при цьому повноцінним домогосподарством лише за умови індивідуального розвитку і економії часу один одного (сімейній спеціалізації).

 Потреба в індивідуальному розвитку випливає з біологічних аспектів полігамності самця(чоловіка) (потреба/можливість пошуку якомога більшої кількості різних самок для їх запліднення) і моногамності самки(жінки) (потреба/можливість пошуку одного але найкращого самця для народження потомства). [Етологічно забарвлені терміни я вживаю для кращого розуміння ролей/біологічних схильностей і можливостей виду Homo Sapiens, не виключаючи при цьому соціальності поняття «сім`я», яка (у вищеописаному розумінні) можлива лише для нашого виду]. [Не вважаю за доцільне пояснювати біологічну спеціалізацію самця і самки в природі зумовлену періодами розвитку продуктів їх статевих систем (сперматозоїдів і яйцеклітин), а також фенотипічні схильності чоловічого(здатність до мутації) і жіночого організмів (стабілізація корисних якостей), оскільки дане питання є значно ширше за цю статтю, при чому я визначаю знання у читача базових біологічних знань.]

  Отже, для збереження моногамної сім`ї (один чоловік і одна дружина), як з позиції чоловіка так і з позиції жінки необхідна постійна! зміна/розвиток обох! партнерів.В такому випадку полігамний чоловік житиме з різними жінками, а моногамна жінка житиме з найкращим чоловіком не порушуючи соціальної моногамності сім`ї! Причому розвиток {отримування більшої кількості ресурсу за одиницю часу порівняно з попереднім періодом (більша зарплата за місяць/більше відтискань за хвилину/ виспаність за меншу кількість годин/ більша кількість розв’язаних задач за годину/…/ більша кількість генерованих ідей за годину) [За розвиток можна вважати лише зміну тих показників, які можна виміряти!]} може проходити в різних сферах (особистій, професійній, фізичній, матеріальній, сексуальній і т.д.), однак найкращим є пропорційний розвиток в більшості/всіх можливих сферах.

Незважаючи на максимально стислий опис основної умови збереження сімї/домогосподарства, зазначу що дотримання засад постійного розвитку зовсім не є простою [як може на перший погляд здаватися] справою і  доступне лише свідомим високоорганізованим зрілим особистостям.

Для домогосподарства розвиток це в першу чергу підтримання кваліфікації його працівників в перенасиченому інформацією, швидко еволюціонуючому конкурентному середовищі. [Підприємство, яке сформоване з працівників, які не підвищують рівень своєї кваліфікації раніше чи пізніше приречене на занепад]

 Наступною складовою в питаннях розвитку домогосподарства є формування спеціалізації (про це я вже згадував на початку статті). Річ у тім, що дві незалежні особистості (які створюють домогосподарство) в силу індивідуальних (психічних і біологічних) особливостей на певному етапі не можуть здійснювати(вагітність, гудування груддю, важка фізична праця), або не можуть з однаковою ефективністю здійснювати (майстрування, заробляння грошей, куховаріння, прибирання) роботу. [Прошу звернути увагу, що у більшості вищеназваних прикладів, я не мав на увазі прив’язки до конкретної статі оскільки, в сім`ї цілком можливий варіант зміни соціальної ролі всупереч нібито «загальній», «встановленій», «нормальній» соціальній спеціалізації]. Відповідно необхідним є створення сімейної спеціалізації виходячи з індивідуальних якостей її засновників. Фактично цей принцип регламентується правилом «я економлю твій час, а ти мій». У будь-якому домогосподарстві надмірна завантаженість в процесі діяльності одного з засновників, які при його (домогосподарства) утворенні входили на рівних засадах призведе до непорозуміння між ними, а згодом і до розпаду підприємства, або його номінального існування. Якщо не відбувається економного перерозподілу часу між суб’єктами то фактично це проявлятиметься у різному побуті цих суб’єктів, їх унезалежнення, а отже і сім’єю це утворення за визначенням не можна буде називати.  

Тут варто зазначити, що ризик спеціалізації полягає в непропорційному розвитку суб’єктів домогосподарства і непропорційному збільшенні їх ефективності. Орієнтовне правило звучить так: «Якщо ефективність одного суб’єкта домогосподарства (порівняно з ефективністю під час заснування домогосподарства) зросла в більшу кількість раз ніж ефективність другого суб’єкта, то це в довготерміновій перспективі призведе до розпаду домогосподарства (з пошуком ефективнішим суб’єктом іншого партнера)». Важливі в даному питанні є і соціальні критерії особистої ефективності (заробітна плата, посада, вчений ступінь, коло знайомств) {Наприклад під час створення домогосподарства з/п суб’єкта 1 становила 100 грн. а суб’єкта 2 – 200 грн. Рівень зарплат відповідно 200 і 600 грн вже ставить під загрозу подальше існування домогосподарства.[Такі приклади можна привести і по інших критеріях, однак цей приклад є найпростішим і найбільш нагляднішим]}. Звичайно з такими ризиками можна боротися шляхом: а) перерозподілом обов’язків (менш ефективний суб’єкт починає виконувати більше спеціалізацій); б) штучним вирівнюванням рівня ефективності суб’єктів. Однак обидва шляхи є боротьбою з наслідками, а не причинами і в кінцевому результаті негативно вплинуть як на конкурентоздатність кінцевої продукції так і на її творців.

 Отже короткий висновок, щодо можливих проблем у стадії розвитку сімї/домогосподарства: 1. Відсутність розвитку обох засновників. (проблема проявиться через тривалий час у «психологічному вампіризмі» і «самоїдстві»; характеризуватиметься відсутністю продукції або її неконкуреноздатністю) 2.Відсутність розвитку або непропорційна ефективність розвитку одного з засновників (проблема проявиться в короткостроковому періоді у окремому побуті/відсутності сексу/сварках/униканнях один одного/нав’язуванні цінностей/зовнішньому соціальному тиску; для ефективнішого партнера вирішиться виходом з сім`ї або деградацією його ефективності до рівня менш ефективного партнера; продукт може бути створений причому бути конкуреноздатним, але обов’язково хибним/шкідливим/неприроднім). 3.Односторонній розвиток одного або обох партнерів у різних сферах (проблема проявляється в довгостроковому періоді; продукція нестійка до ринкових коливань за рахунок відсутності універсальності; проявляється у нав’язуванні цінностей/відсутності побуту і/або сексу/зрадах/постійних сварках/трудоголізмі). Всі вище перелічені проблеми легше попередити ніж зарадити їм. Для цього необхідно лише задати собі і визначити для партнера коло питань пов’язаних з розвитком: «Як розвивається суб’єкт?», «На скільки ефективнішим суб’єкт став за попередній період?», «Наскільки широкий діапазон сфер розвитку суб’єкта?», «До якої сфери розвитку тяжіє суб’єкт? Чи не є це єдиною сферою його майбутнього розвитку?», «Які плани розвитку, критерії розвитку і якої тривалості є наявні у суб’єкта?». Фактично всі вище перелічені запитання зводяться до аналізу проведеного часу і кількісного!!! визначення змін ефективності/продуктивності за заданий період.

 Використовуйте ваш час ефективно – він єдиний ресурс, який у вас є.

 Далі буде … 

Після літніх канікул, з 6 вересня відновлюються регулярні заняття в «Школі психологічного експерименту». Буду радий бачити всіх небайдужих до свого майбутнього людей, які готові до ефективних, проте виснажливих психологічних тренувань, особливо буду радий бачити, тих хто вже проходив навчання на базовому рівні психологічної підготовки.

 Особливості занять у весінній сезон: кожен місяць курсу буде присвячений одній з чотирьох частин: невербальна комунікація (вересень); досягнення власних цілей у спілкуванні (жовтень); напрями психології (листопад); публічний виступ (грудень). В кінці сезону відбудеться екзамен на відповідний рівень. Помісячна спеціалізація означає лише, те що основна теоретична інформація буде стосуватися того чи іншого напрямку, однак опираючись на вже сформований кістяк групи ми практикуватимемо всі складові курсу більшою чи меншою мірою на кожному занятті!

 Для людей які до нас приєднаються: Чим ми займаємося на тренуваннях в Школі і що ви з того можете здобути, а також розклад тренувань прочитайте тут. Також на сторінці в-контактах можете подивитися відео записане на заняттях, однак воно більше стосується теоретичних аспектів, там є також певні частини екзамену на базовий рівень.

Нововедення під час навчання:
-          введу вивчення фізіономіки
-          детальніше вивчатимемо графологію
-          основи психодіагностики людини
-          терапевтичні техніки функціональної психології
-          вирішення особистих проблем
-          практичне відпрацювання на вулиці
-          психологічні експерименти на заняттях
-          калібрування людини (за проведеним часом, друзями, родиною …)
-          аналіз вербального коду/слів людини

 Організаційні можливості:
-          для тих хто здав на базовий рівень: підготуватись і здати на середній рівень
-          для тих хто готувався, але не здав на базовий рівень: підготуватись і довести справу до логічного завершення (здати на базовий рівень, можливо швидше ніж новачки)
-          для новачків (підготуватись і здати на базовий рівень)

  Вартість участі: для учасників попереднього сезону – 100 грн. за місяць; для початківців – 150 грн. за місяць; для початківців, які прийшли з другом/подругою – по 100 грн. на місяць з кожного. Кількість місць в групі – 20.

 Якщо ви шукаєте філософський камінь, чарівну паличку і одне рішення від всіх життєвих проблем вже і негайно, то не тратьте час, шукайте далі, в нас цього немає!

Досить часто таке запитання можна почути коли хтось вам телефонує, а можливо і ви користуєтеся таким шаблоном. Такий початок трактується, як тактовність і вміння почати бесіду з позиції менеджменту. Проте з позиції психологічної діагностики такий початок свідчить про невпевненість і бажання підлаштуватися під того, хто з ким спілкуєтеся. [Ви досі вважаєте, що в бізнесі можна домовитися не будучи рівним можливому партнеру???] В той же час людина, яка при дзвінку очікує, що її мають запитати, чи має вона зараз можливість/змогу/зручно(може використовуватися як розмовна маніпуляція)  розмовляти, і вважає за невихованість відсутність такого запитання демонструє свою незрілість(безвідповідальність, небажання приймати рішення і нести за них відповідальність), як особистість.

Давайте розглянемо функціональність відповіді на дзвінок:  варіант 1: Той, кому дзвонять не має часу спілкуватись, але бере слухавку поводиться безглуздо, оскільки якісного спілкування не вийде, а час воно все рівно забере; 1.1 номер відомий: чи може це бути питанням життя і смерті для важливої людини? Якщо ні, то який сенс витрачати на це свій час коли його і так обмаль. 1.2. номер невідомий: відповідати є безглуздою втратою часу, якщо у вас зацікавлені вам віддзвонять, якщо матимете час віддзвоните самі. Варіант 2: Той, кому дзвонять бере слухавку, але після кількох секунд з агресією відповідає що немає зараз часу. Навіщо брав слухавку? Боявся збити? (безвідповідально) А може це був/була …? («може» є функція очікування, очікування є тривожністю, тривожність знижує якість життя). Варіант 3: Той хто дзвонить запитує про можливість розмовляти: Недооцінюєте співрозмовника? Вважаєте що він не матиме сили волі збити дзвінок, коли не матиме можливості розмовляти? Вважаєте, що він боїться що про нього подумають, коли ви збиватимете дзвінки? Хочете справити добре враження? (залежність, страх, низька самооцінка). В будь-якому випадку запитуючи про можливість розмовляти ви перебуваєте в позиції слабкого. Відколи це сильні на засадах рівності спілкуються зі слабкими? Відколи це вовки приносять капусту зайцям?

*Під ефективним спілкуванням варто приймати лише ту розмову, яку ви ведете цілеспрямовано(наперед знаєте для чого?), позитивно(не порушуючи честі і гідності співрозмовника) і корисно/результативно(змінюєте при потребі ціль в результаті спілкування). Все інше є «тріпання язиком» і вбиванням часу,   вашого   дорогоцінного   часу.

На заняттях «Школи психологічного експерименту» ви можете навчитися (практикуючи) лідерства у спілкуванні і засадам ефективного спілкування, а також протистоянню вербальним маніпуляціям. Запрошуємо всіх (готових до наполегливої і виснажливої роботи) бажаючих.

     Як економіст за фахом і психолог за станом душі часто проводжу аналогії між поняттями з цих двох галузей знань, які (галузі) насправді є цілком однаковими, як за об’єктом так і за суб’єктами вивчення, і незаангажована людина присутня «тут і зараз», може легко прийняти аналогічність у функціях учасників, як однієї так і іншої науки. Отже, в економічній науці поняття людина не вживається, натомість воно залежно від контексту замінене на «фізичну особу», відповідно не вживається і поняття «сім’я», яке замінене на «домогосподарство». Чесно кажучи, «домогосподарство» значно краще відображає справжню суть того, що в побуті називають «сім’єю», крім того усвідомлюючи сім’ю, як домогосподарство значно простіше зрозуміти її поточну фазу існування, спрогнозувати її майбутнє, що значно зменшує кількість зроблених помилок і «набитих гуль» в процесі її створення і подальшого існування. На жаль, суспільне нав’язування (через слова, серіали, тости, історії, продемонстровані емоції, казки, прислів’я …)  базування «сім’ї» на нематеріальних, неусвідомлених і непояснених кожною людиною поняттях (доброта, любов, взаємопідтримка, повага, щастя, материнство, розуміння ….) прирікає своїх громадян/дітей/членів на вічне блукання в пошуку того чого не існує, а відповідно і знайдено бути не може. Однак, як не дивно, далі мова піде зовсім не про необхідність шлюбного контракту, спільного банківського рахунку чи моделей досягнення спільної фінансової незалежності, далі йтиме про те, який механізм лежить у процесах пов’язаних з усіма стадіями існування сім’ї.

     Домогосподарство це підприємство. Воно має своїх засновників, мету, продукт, ресурси, на діяльність якого впливають зовнішні фактори в т.ч. конкуренти і контрагенти. Це насправді зовсім не вичерпний перелік, того, що включає в себе поняття домогосподарства, а отже і сім’ї, однак всі базові складові я перелічив.

Доцільно також перерахувати ті фази існування підприємства, які традиційно розглядають в менеджменті, а саме фази зародження, розвитку, піку і спаду, можна ще розглядати фазу дна, яка фактично є одночасно зародженням з іншими вхідними умовами (суб’єктами, обставинами, ресурсами). Ще один аспект – весь період існування сім’ї, фази змінюють одна одну, причому кожна фаза в свою чергу проходить циклічно (з коливаннями)(кожна фаза сама в себе включає кілька циклів).

     В кожному підприємстві є чітко визначені засновники, які володіючи певними ресурсами у певних пропорціях вкладають їх в спільний розвиток справи і відповідно пропорційно отримують результат. Чи можете ви собі уявити ситуацію на будь-якому підприємстві, коли пропорція вкладення (робочого часу, знань, грошей, ідей …) між партнерами є 90% до 10%, а прибутки діляться порівну? Припускаю, що такі підприємства існують, але період їх існування обмежуватиметься першою несприятливою кон’юнктурою, коли ресурсів треба буде більше, а винагорода навпаки стане меншою. У випадку сім’ї, це рай в шалаші до перших заморозків. Засновників, у сім’ї на відміну від підприємства, може бути не більше двох: чоловік і дружина. Загалом засновником є той хто маючи особисту мету вкладає в домогосподарство свої ресурси. Якщо засновників є більше двох і їх зменшення в майбутньому не передбачається [батьки чоловіка/дружини дарують квартиру/передають навики/роблять ремонт/дають поради/… і очікують (зазвичай не вербально) на певну віддяку (няньчити внуків/вказувати як правильно робити(жити)/приходити в гості коли заманеться/… і не передбачається що з часом дружина/чоловік/чоловік з дружиною зможуть віддати вклад в еквіваленті], то раніше чи пізніше, це призведе до розпаду сім’ї, або її існування як номінального утворення (на папері)(підприємство існує але на ньому числиться лише директор і бухгалтер і воно здає пусті звіти)(підприємство не створює продуктів). [Що станеться з підприємством, якщо один з засновників(третій)(який за замовчуванням не зможе пройти всі цикли існування сім’ї (вік наприклад батьків є більшим за вік їх дітей), а за посадовими повноваженнями не може її очолити(наприклад, батько не може бути офіційно головою сім’ї свого сина)), має значний вклад, але його цілі розбігаються з цілями двох інших засновників?]. [Скільки засновників (хто вкладав ресурси(часові чи матеріальні)) у вашої сім’ї?] Чим більше засновників тим важче дійти згоди у питаннях розвитку. При заснуванні сім’ї єдиним варіантом, який дає право на її ефективне (з конкурентоспроможним продуктом), існування є варіант, коли засновниками виступають дві незалежні між собою і незалежні/застраховані від  зовнішніх коливань особи, які можуть задовольнити власні цілі за умов співпраці. Я хоча б щось написав про любов? розуміння? взаємоповагу? …? Написав. Все вищеописане є про ці поняття, лише описав я їх з позиції підприємства, на якому без них конкурентноздатного продукту не створиш.
     
     Щоправда у процесі формування домогосподарства/сім’ї на відміну від формування звичайного підприємства важливим і необхідним фактором є емоційне сприйняття партнера. Це поняття незважаючи на його нематеріальність, теж можна розкласти на частини і описати як матеріальну величину (попередній досвід/родинні меми/соціальні установки/…), однак питання є значно ширше за цю статтю і потребує висвітлення окремо. Я лише вкажу деякі складові емоційного сприйняття партнера: позитивне відношення до будови тіла партнера; чітке виокремлення запаху партнера серед інших запахів і не бажання його змінювати; прийняття дефектів тіла партнера (родимок, волосяного покрову, вигляду зубів, кольору очей …), як таких, які змінити не можна; усвідомлення особливостей мови партнера (заїкання, швидкість, тембр, паузи …/ наявності лайливих слів чи надмірної інтелектуалізації) і небажання їх змінювати. Емоційне сприйняття чи не сприйняття найкраще калібрується під час статевих стосунків/сексу. Якщо немає жодної! особливості партнера, яке б викликало огиду, то можна вести мову про емоційне сприйняття. Якщо ж є хоча б один фактор огидний (підкреслюю огидний, бридкий) вам (запах/пітливість/родимка/вигляд статевих органів/храп/форма вух/пупок/… то це вже варто вести мову про емоційне не сприйняття. І навіть, якщо на перших порах здається «стерпиться - злюбиться», то насправді з часом нестрашний черв’ячок, переросте у вогнем дихаючого дракона, який обов’язково поставить під загрозу/випробовуватиме існування домогосподарства/сім’ї. Звідси, до речі слідує і той факт, що створення сімї (офіційне)/співжиття без калібрування емоційного сприйняння/попереднього сексу без можливих негативних наслідків можуть собі дозволити лише високо адаптовані, психологічно сформовані і зрілі особистості.

     З першою стадією становлення в ключових моментах ми вже розібралися. Про інші напишу згодом. Короткий висновок: основні проблеми, які матимуть місце у фазі зародження/створення сімї: 1.Надмірне (більше ніж ними було вкладено ресурсів) втручання інших засновників (батьків/керівників/опікунів/ бабусів, дідусів/…) в життя новоствореного домогосподарства (проблема проявляється одразу) 2. Надмірне прийняття вкладів, як матеріальних (грошей, майна, …) так і нематеріальних (ідей, порад, поглядів, технологій, …)  (понад 30%) інших засновників в «статут»/побутове життя новоствореного домогосподарства (проблема проявляється по наростаючій з самого початку) 3. Емоційне не сприйняття партнера по домогосподарству (проблема проявиться зі значним часовим лагом, але в гіперболізованій формі (істерики/зради/тривалі відрядження/крики/бійки/алкоголізм/трудоголізм/…). Всі ці проблеми можна вирішити. Однак вирішення можливе інколи для обох партнерів, а інколи лише для одного. Якщо для людини є прийнятний функціональний шлях існування (а не структурний (добре-погано), чи демонстративний (щоб склалося враження)) то будь-яка проблема є тимчасовою можливістю переосмислити власний шлях розвитку. Однак в будь-якому випадку краще проблему попередити ніж боротися з нею, її рецидивами/ускладненнями і наслідками. Тому перед тим, як створювати сім’ю (офіційну чи цивільну) задайте собі одне просте запитання: чи могли б ви з цим партнером створити ефективне, довгострокове підприємство з конкурентноздатною продукцією?

Починаючи з вересня на заняттях «Школи психологічного експерименту» ми розглядатимемо особисті проблеми під час формування сім’ї і проблеми-наслідки невірного формування сім’ї, а також шляхи їх вирішення. Хто розуміє мотиви поведінки – той розуміє себе, тільки той хто розуміє себе –може володіти собою, хто володіє собою – той сам моделює власне майбутнє. Вибір за вами.

 ... Що стосується поведінки кожної конкретної людини, як уже сформованої моделі, то тут необхідно пам’ятати: «КОЖНА ЛЮДИНА ДІЄ ЛИШЕ ЗА ТОЮ МОДЕЛЛЮ ПРО ІСНУВАННЯ ЯКОЇ ВОНА ЗНАЄ». Вона могла або вже бачити її в дії (найчастіше), або чути про неї, або методом аналогій переносити знання з однієї сфери діяльності на іншу (найрідше застосовуваний метод). Саме тому в терапії для досягнення позитивного результату так важливо просто розширити світогляд/модель поведінки, донести до людини, що це можна зробити «і ще в такий спосіб», продемонструвати «що все могло б бути насправді так», тобто почати моделювання всіх можливих варіантів з позитивним (суб’єктивно-корисним для даної ситуації) результатом. Важливо пам’ятати і наступне «МИ НЕ МОЖЕМО ВИКОРИСТАТИ МОДЕЛЬ ПРО ІСНУВАННЯ ЯКОЇ МИ НЕ ЗНАЄМО». Я думаю мало хто сперечатимется з таким твердженням, можливо навіть вважатиме його банальним, але насправді в щоденному спілкуванні ми про нього в більшості випадків забуваємо. І з цього виникають непорозуміння, конфлікти, образи і агресія. КОЖНА ЛЮДИНА МАЄ СВОЮ ВЛАСНУ МОДЕЛЬ ВИЖИВАННЯ, В ЯКІЙ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ МІЖ ЦІННОСТЯМИ МОЖУТЬ МАТИ ОБЕРНЕНУ ЗАЛЕЖНІСТЬ НІЖ ЦЕ Є В НАШІЙ МОДЕЛІ!!! Усвідомлення цього правила є першим кроком на шляху розуміння моделі поведінки іншої людини, натомість без його розуміння, на певному етапі ми щоразу натикатимемось на асоціації/аналогії/мотиви, які ми через обмеженість стратегії не зможемо умовно-обєктивно протрактувати, або зробимо це невірно.

Через сформовану стратегію ми можемо проаналізувати оточення конкретної людини і знати більшість проблем і перспектив, які очікують на неї в майбутньому. Стратегія виживання є ніби дзеркалом, в якому відображені реальні цілі нашого існування. Все що ми досягнули, ми досягнули за рахунок і одночасно в рамках нашої особистої стратегії виживання. Жодної дії яка відбувається і на яку може впливати людина, вона не виконує поза межами своєї стратегії, це також можна сформулювати і з зворотнім взаємозв’язком: кожна дія стає частиною нашої стратегії. Це насправді є питанням причинно наслідкового зв’язку, адже як я вже писав: НАСЛІДОК ОДНІЄЇ ДІЇ Є/СТАЄ ОДНОЧАСНО ПРИЧИНОЮ ІНШОЇ ДІЇ...